Культ Сварога у слов'ян - V.Аналоги, епітети, замінники власної назви

V. Аналоги, епітети, замінники власної назви

Божий Коваль (він же грецький Гефест, римський Вулкан, ведійський Тваштар, слов’янський Сварог), в християнстві замінені Кузьмою і Дем’яном (або Космодем’яном). В найдавнішу ж епоху його аналогом був слов’янський Род.

Зв’язки Сварога з іншимиміфологічними силами та історичнимипостатями.

1. Прослідковується зв’язок Божого Коваля з Києм — засновником міста Києва, що може свідчити про покровительство Сварога над усією Руссю та княжою владою. Значення цього імені пов’язують з боєздатністю, чоловічою силою та могутністю. На Русі києм називався як дерев’яний дрючок (палиця, товкач), так і богатирська довбня, і залізний ковальський молот (ЕСУМ, том 2). Кий — фалічний символ Рода (Сварога), космічна вісь, вертикаль Всесвіту.

2. Загальноарійський мотив ковалів-близнюків (перетворених християнством на Кузьму й Дем’яна, іноді на Бориса й Гліба) — тотожний з ведійськими близнюками-вершниками Ашвинами (синами Д’яуса і Богині вранішньої зорі Ушас), грецькими Діоскурами (синами Зевса), свідчить про те, що й у слов’янській міфології існували духовні сутності Богів-близнюків, згаданих у Велесовій Книзі як небесні вершники, які скачуть назустріч світанку. В Рігведі вони — знавці Часу, які проганяють пітьму, спасителі, помічники в біді. Вони приносять багатство, добро, приплід тварин і дітей, світло, щастя, перемогу, довге життя, життєву силу. Вони також покровителі співаків, які приносять винагороду за мистецтво славослів’я. Ашвини також цілителі (пор. в християнстві цю функцію приписали св. Борису і Глібу). В Рігведі Ашвини «божественні лікарі», всевідаючі, вони повертають життя мертвим, виліковують сліпих і кульгавих, рятують потопаючих в безодні (I 117, 7, 24; X 65, 12; I 112, 8; 117, 19; X 39, 3). Ашвини також покровителі меду і бджолярства. Вони захищають своїх від чужих, сприяють весіллю й продовженню роду (у весільних ритуалах їх запрошують в якості бояр-дружбів).

3. Сварог як Творець повинен мати подружню пару. Досі міфологи неодностайні у визначенні Богині-дружини Сварога. Називають Ладу, Мокошу та ін. За Велесовою Книгою: «Повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми — діти їхні». Якщо слідувати ведичним та іншим арійським міфологіям, Сварогу належало б мати за жону Богиню Мудрості, як Брахмі (Творцю) — Сарасваті.

Порівняймо також спробу грецького Гефеста (аналог Сварога) оволодіти Афіною (Богинею мудрості). У слов’янській міфології з жіночою мудрістю пов’язана Василиса Премудра (пор. Мудра, Мудрьона), казка про яку має свій аналог в грецькому міфі про Кору Персефону: третину року Василиса Премудра перебуває в царстві Кощея, та завдяки Доброму молодцю, дві третини року вона живе на землі й сприяє її родючості (воскресіння природи). Грецька Персефона є дочкою Деметри, аналогу нашої Матері Землі.

Таким чином, Матінка Земля відповідає не тільки за функцію вегетації, а й за найвищу природну мудрість. Зіставивши всі аналоги Богині Родючості та Мудрості, видається вірогідним за подружню пару Сварога вважати Мокошу — вона відповідає за жіночу репродуктивну силу Природи, що є водночас і природною мудрістю.