Культ Сварога у слов'ян - ІІІ. Символіка Сварога-коваля в фольклорних джерелах

ІІІ. Символіка Сварога-коваля в фольклорних джерелах

Сварог як Творець Світу. Міф про Сотворення Світу Богом-ковалем зафіксований фольклором в Україні XIX ст..: «Коли Бог творив землю, то спочатку варив її, потім одразу остудив; а бульбашки, які видулися під час кипіння, перетворилися в гори, а проміжки між ними утворили долини».

Сварог як Отець Зодіаку.Календар має назву Коло Свароже: «Крутитися стануть Кола Сварожі до нас, і часи ті настануть для нас!» (Велесова Книга). Боги-місяці є синами Сварога Отця (Діда Божого), вони мають по-батькові Сварожичі. Символи Сварога в казках: Кузня Сварога розкинулася на 12 верст, у ній 12 дверей, 12 молотів та 12 помічників. Ковальські кліщі важать 12 пудів. Це свідчить про річну, місячну, зодіакальну роль Сварога.

Зв’язок Сварога з місяцями і календарем. Напр., замовляння, в якому «біля каменя Алатиря сидять дванадцять молодців, дванадцять богатирів, тримають дванадцять молотів, б’ють як день, так і ніч». Символіка божественної кузні: Кузня золота, молот срібний; дванадцять золотих дверей, мідні ворота; кузня розкинулась на 12 верст, 12 молотобойців; кліщі, якими Сварог хапає Змія мають вагу 12 пудів.

Сварог — Батько Небо. За язичницьким міфом матінка Земля народжує людей від батька Неба. Перші руські єретики-стригольники в 14 ст. ще уявляли Бога по язичницьки: «Бог — небо, Мати — земля». Пор. лат. homo — людина, humus — грунт, земля.

Сварог — покровитель Руси-України. Він — Дідо Божий, тому Велесова Книга говорить про нього:

Ніщо нас не злякає, ніщо не спинить,
бо ми — в руках Сварожих,
а Він у всі дні веде нас
до звитяги і геройства многого!
То ж стрепенися, народе мій,
од сплячки і в злагоді йди до стягів наших.
А захистить нас од ворогів на Русі
могутній Сварог наш, не чужинські боги! [4].

Сварог — покровитель слов’ян. Цікава чеська легенда про Чеха. Коли його плем’я знайшло землю, яку можна заселити і народ сказав, що її треба назвати Чехія на честь свого князя, тоді Чех, піднявши руки до Бога Неба, сказав: «Здрастуй, країна обіцяна, бажана і та, яку ми шукали тисячу разів, позбавлена людності з часів потопу! Прихисти нас тепер, пам’ятаючи про людей, сохрани нас неушкодженими, примножуючи наше потомство з покоління в покоління» [5.34].

Бог меча і плуга. Згадка ПВЛ про те, що впали з неба ковальські кліщі при царюванні Сварога й відтоді стали кувати зброю — є етапом виникнення держави (настання епохи патріархату). Сварог викував перший плуг і скинув на землю.

Золота обручка. Він же викував золоту обручку й установив моногамний шлюб: «одному мужу одну жону имати і жоні за одного мужа посагати».

Амулети цього свята: мініатюрні залізні знаряддя (сокирки, мечики, підкови, молоточки та ін.) — сприяють дітонародженню, обереги від смерті. Ковадло (наковальня) в цьому святі — предмет культу, оберіг, наділений цілющими властивостями. У міфах його виготовляютьдев’ять ковалів в суботню ніч на повні. Ковадло поливають вином (це роблять також і на Різдво).

Ключ і замок. В замовляннях типове закінчення: «Небо — ключ, Земля — замок!» Ключ і Замок — також еротичні символи: чоловічий і жіночий (в казці шкатулка царівни відмикається ключем коханого лицаря). Народний заговір-оберіг ймовірно звернений до Сварога: «Запрусь же я (ім’я) залізним ключем, кріпким замком. Витягну ж я (ім’я) той ключ із замка, покладу до красного Сонечка, до світлого Місяця, до частих Зірочок. І подаю ж я (ім’я) той ключ на сьоме Небо істинному Богу [Сварогу] в руки: «Носи ж той ключ, істинний Боже [Свароже], і храни мене від портевщика, від колдовщика, від портевщиці, від колдовщиці».

Стихія Вогню. Існує народне уявлення про два види Вогню: природний (від блискавки, сонця) і культурний (викликаний тертям дерева, ударом каменю, або добутий через лінзу). Приказка давньоруська: «Огонь — цар, вода — цариця, земля — матінка, небо — отець, вітер — господар, дощ — кормилець, сонце — князь, луна — княгиня».

Українська оповідка: Вогонь, прийнявши людську подобу навчав селянина: «Я твій господар. Як топиш у печі, то став воду; як я ситий водою, то пожару я не зділаю, а як хто не станове, то мені до того горяче, до того горяче, що у мене, як серце горить; а як водиця є, то я собі трошки хлесну — я й ситий тим» [2. 34]. Білоруси при погашенні Вогню на ніч, казали: «Святий богач, ложися спать».

Віра в очищуючу силу вогню була на Русі дуже сильною: купальське багаття пов’язане з випробуванням на вірність подружжя. Цей міф також пов’язаний зі Сварогом, який є покровителем шлюбу.

Білоруська казка «Искорка Парубок Девичий сын» оповідає про те, як молодець добував наречену для старого царя.

«Пріижжаить к етуму царю, а етый царь окружив свой дом и выкопав канавы и напалив огнем большим. Потом и говорить:

— А што Искорка Парубок, — жив ты зь естой девицыю, покуль довев сюды?
— Не, кажеть, ня жив.
— Ну, коли ня жив — положив сухую былинку — дык пярейдиш чириз былину, а коли жив, дык и ни пярейдиш! А девица узила, ды и дротину уткнула у былину, и ен ни заметив. Ен и пиряйшов. Искорка Парубок сказуить:
— А ты, царь, ездив на моей лошади?
— Не, ня ездив.
— Ну, коли ня ездив — пиряйди  и ты по стой былыни. И пярейдишь, коли ня ездив.
Ён узяв и пошов — надеитца, што ня ездив. Только уступив сиряди канавы, а девица ету дротину сморьг к сабе — былина пуполам, а ён у канаву и упав. А Искорка Парубок зь естой девицый и зьвинчались, и паехали у свае царство» [6. 262].

У цій казці кузня Сварогова показана в образі випробувального багаття, яке мало поглинути винуватого в перелюбстві.

Влада Сварога-коваля над язиком та горлом — він кує горло (робить тонким голос тих казкових персонажів, які звертаються до нього), в початковому міфі він хапає Змія кліщами за язик. Сварог має покровительство над словом, славослів’ям, поезією та поетами. Божий Коваль уміє перековувати голос — з грубого робити тонкий (казка про Івасика-Телесика та ін.).

Влада Сварога над морозом. Від Сварога слід очікувати льоду на річках, про це приказка: «Невелика в Сварога кузня, та на всю Святую Русь у ній льодяні ланцюги куються» (за А. Корінфським, 459). Сковування землі льодом у листопаді — асоціація з Морозом (тотожність у функціях Мороза і Сварога).