Руслан Морозовський

"Одна-єдина жінка навела
сором на дім Царя.
Ось бо Олоферн лежить
на землі мертвий, без голови. ”
Біблія

Жертовності, напевне, досить нам.
Учімося, нарешті, рахувати
І наміри від ворога ховати,
Давати ціль та засоби синам.

Шкода тебе. Невимовно шкода,
Товаришу Хома, мій славний Бруте.
Але, на жаль, відбулася біда
І вже тебе в буття не повернути.

Не потрібна орда, не потрібні набіги Османа.
Не потрібен полон, КГБ чи гестапівський штаб!
Добровільно втіка з Батьківщини дурна Роксолана
В мусульманський гарем, чи в раби до

Я знов і знов іду до Святослава,
Питаючи, коли прийдеш до нас?
Поглянь, яка розтерзана держава,
Яку колись ти від хазарів спас.

Не раз бува й не два вночі, посеред міста,
Кривавий зойк степів і гір гримучий гул
Ввірвуться в суть мою і стоголосим свистом
Повстане на вітрах тисячолітній Гун,

Церков-домовина розвалиться, 
і з-під неї встане Україна
Тарас Шевченко

Історія велична і кривава
Для щастя не кувала нам підків.
Згадаймо, браття, князя Святослава
І подвиги язичницьких полків.

Ранами чорної меси
Впали планеті на скроні
Храм Артеміди в Ефесі,
Храм Світовида в Аркопі.

Єгово, бійся свідків давнини!
Тебе Чорнобиль меле вже на порох,
Але полають жертви з далини,
І кожній з них — ти найлютіший ворог
Єгово, бійся свідків давнини!

Кротам та черв'якам не треба неба,
їм краще те, що в ямі зогнило.
Культури теж населенню не треба —
У нього є реклама на бухло.

“А старе спом'янемо І,
що відаємо, речемо. ”
Велвсова Книга, З 8-А.

"Як сила є, то розуму не треба",
Казав кулак шматуючи вінка.
Визміювались пальці сухоребрі.
Блищали кігті, ніби сталь клинка,

Ми самі уміємо любити
Наших найчарівніших дівчат.
А жінкам своїм дітей робити
Інструмент знайдемо і верстат.

"Ходімо до степу нашого і борімося
за життя наше, як герої,
а не як худоба безсловесна... ”
Велесова Книга 8(2)

Головне, щоб коло фараона
Стати "незамінним" візирем.
Фараону хай блищить корона,
Хай співа пісень йому гарем, —

Українці, ми публіка чемна,
І тому в нас панує лихвар.
А нахабна брехня чужоземна —
Це для нас наймодніший товар.

Вітри вербу гвалтують лугову.
Осінній лист її — останній сором
Зірвався й ліг в оглушену траву.
Вітри вербу гвалтують п'яним хором.

На двері глянь. А чи нема хреста,
О, гугенот, під ніч Варфоломія.
Столицю ж бо продали неспроста
За іноконфесійну літургію.

В пітьми немає джерела
Супроти ясності.
Ні двигуна, ані крила,
Ні права власності.